В даний час інклюзія є обов’язковою у дитячих садках, тому при будівництві чи реконструкції цих будівель повинні створюватись всі умови для доступного, безпечного навчання та виховання дітей.
- 1. Безперешкодний доступ до приміщення – наявність пандусів.
- Ухил зовнішніх пандусів на шляхах руху і біля входу до будівлі має бути не більше 8%, або 1:12. На коротких проміжках за перепаду висот поверхні на шляхах руху до 20 см ухил може бути 10%, або 1:10.
- Пандус - суцільна похила площина (елемент споруди), яка з’єднує дві різновисокі горизонтальні поверхні і влаштовується для переміщення колісних засобів і людей з однієї площини на іншу. Ширина пандуса в просвіті за однобічним рухом 1,2 м, за двобічним - 1,8 м. Максимальна висота одного підйому пандуса має бути не вище 8 см.
- Зовнішні пандуси повинні мати двобічну огорожу з поручнями. Пандуси заввишки 3 м можна замінювати підйомними пристроями. Поверхня пандуса має бути не слизькою, чітко маркована кольором або фактурою, контрастною проти суміжних горизонтальних поверхонь.
- 2. Дотримання температурно-повітряного режиму.
Вікові особливості теплорегуляції у дітей характеризуються великою чутливістю до змін показників мікроклімату та потребують забезпечення комфортного повітряного та теплового режиму приміщень. Дотримання санітарно-гігієнічних показників мікроклімату в навчальних закладах є однією з основних вимог для збереженні та зміцненні стану здоров’я дітей.
Відповідно до наказу МОЗ №234 від 24.03.2016 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів» температура приміщень повинна бути +19 – 23° C; у залах для занять музикою та фізичною культурою +18 – 19° C; у приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будівлі дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути не менше +21° C, а відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти – в межах 40 – 60 %. Стосовно приміщень загальноосвітніх навчальних закладів, відносна вологість повітря повинна складати 40-60%, температура повітря в класах і кабінетах – +17-18°С, майстерень з обробки металу і дерева – + 16-18°С, спортивних залах – +15-17°С, роздягальнях – +19- 23°С, актовій залі – +17-20°С, бібліотеці – +16-18°С, медичних кабінетах – +21-23°С, рекреаціях – +16-18°С, спальних приміщеннях – +18-20°С, вестибюлі, гардеробі – +16-19°С, в туалетах – +17-21°С (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Вологість повітря не повинна виходити за допустимі межі 40-60%. Дотримати ці норми допоможе регулярне провітрювання, яке слід проводити в будь-який час року. Якщо температура навколишнього повітря нижче -10°С, то досить 5-хвилинного провітрювання на великій перерві і хвилинного на маленькій. По мірі підвищення температури на вулиці збільшується і час провітрювання. Під час канікул допустимо знизити температуру повітря в школі до +15 градусів. Для здійснення постійного контролю за дотриманням температурного режиму необхідно всі приміщення школи забезпечити термометрами.
В дитячих садках кімнатні термометри мають бути розміщені на внутрішній поверхні кожного приміщення, де перебувають діти, на рівні 0,8-1,2 м від підлоги, залежно від зросту дітей. При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці.
- 3. Наявність достатнього природного освітлення та при потребі забезпечення штучним.
- Світловий режим не можна розглядати у відриві від охорони зору. У дошкільних навчальних закладах має бути забезпечено природне і штучне освітлення, яке відповідає сучасним нормам і правилам, а саме наказу МОЗ України № 678 «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» від 01.08.2015 року.
Тривалість інсоляції (освітленості сонячним промінням) основних приміщень ДНЗ повинна бути не менше 3 годин на день. В іншому випадку дефіцит світла суттєво впливає на формування і прогресування вад зору у дітей, серед яких найбільш поширеним є короткозорість (міопія). У дітей, які дуже мало часу проводять на свіжому повітрі у світлу пору доби, розвивається ультрафіолетова недостатність, яка передусім проявляється зниженням вмісту в крові неорганічного фосфору, зменшенням сили м’язів.
Рекомендована тривалість щоденного перебування дітей на відкритому повітрі з метою попередження порушень фосфорно-кальцієвого обміну повинна становити 1,5-2 години, в проміжку доби від 10 до 16 години. А у листопаді та грудні доречно для компенсації явищ недостатності застосовувати штучне ультрафіолетове опромінення. Також такі загальні захворювання, як рахіт, туберкульоз, ревматизм, можуть створити сприятливий грунт для розвитку короткозорості.
- 4. Вибір якісних меблів та правильне їх розташування у коридорі, групі, кабінетах спеціалістів.
- Важлива вимога до меблів для дитячих садків - відповідність зросту і віку дітей. Необхідно використовувати меблі переважно світлих тонів з матовою поверхнею, бажано без блиску. Категорично забороняється використання несправних меблів. Матеріали, застосовувані в якості покриття дитячих меблів, повинні відрізнятися низькою теплопровідністю, а також стійкістю до впливу теплої води, мийних і дезінфікуючих засобів.
Роздягальні для дітей молодшого віку повинні бути обладнані гардеробними шафами для дітей та персоналу, лавками, а при необхідності, пеленальными столиками і умивальниками.
-
- У молодших групах повинен бути розміщений безпечний манеж в добре освітленій зоні на відстані 1,0 м від вікна. Щоб діти мали можливість повзати по підлозі, слід відвести спеціальне місце, огороджене бар'єром. Тут можуть бути встановлені ігрові меблі: гірки, драбинки та інше розвиваюче обладнання. Столики для годування дітей від 8 до 12 місяців повинні мати висоту 0,70-0,75 м, а висота сидіння на 0,2 м нижче поверхні столу.
- Меблі повинні в строгому порядку відповідати зросту дитини.
- Столи і стільчики для занять слід розміщувати на відстані метра від вікна, так, щоб світло падало зліва, а для ліворуких дітей – праворуч. Щодо стільниці визначені наступні критерії: вона повинна бути гладкою і матовою, або з легким блиском у вигляді лаку світлих тонів або покриття із збереженням текстури дерева. Відстань між рядами і дошкою повинно бути 2,5 м (максимально 3 м), а кут огляду дошки на стіні не повинен бути менше 45 градусів. Відстань від нижнього краю дошки до підлоги становить 0,7-0,8 м.
- Ігрові повинні бути укомплектовані шафами або стелажами для іграшок і підсобного матеріалу, спальні – шафками для одягу.
- Спальні повинні бути обладнані безпечними стаціонарними ліжками, що відповідають зросту і віку дітей. Якщо в дошкільному закладі відсутні спальні приміщення, то допускається використання розкладних ліжок з рівною твердою основою і дитячих матраців. При розміщенні дитячих ліжок повинна дотримуватися мінімальна дистанція до опалювальних приладів – 20 сантиметрів. Оптимальна відстань між боковинами сусідніх ліжок – від 65 см, а між узголів'ям – 30 см.
- 5. Забезпечення необхідними навчально-методичними посібниками, дидактичними матеріалами, обладнанням для занять та ігор.
Створення предметно-ігрового розвивального середовища – актуальне й дуже важливе завдання, що стоїть перед педагогами дошкільного навчального закладу з інклюзивною формою навчання, адже воно забезпечує умови для повноцінного розвитку, набуття дітьми знань, умінь і навичок урізних видах діяльності, формує компетентності у різних сферах життя.
Для успішної реалізації поставлених завдань педагогічний колектив спільно з батьками повинен активно працювати над створенням та зміцненням уже існуючої матеріальної бази закладу: в кожній групі мають бути створені розвивальні центри, достатня кількість іграшок та ігрового матеріалу, придбано сучасні дидактичні посібники із різних розділів програми, кожного року на 25% поповнення новими матеріалами куточків виховання.
-
ЗДО на 100% повинен бути забезпечений необхідними навчальними виданнями комплексними та парціальними освітніми програмами, навчально-методичними, методичними, навчальними посібниками, робочими зошитами, альбомами), художньою літературою, педагогічною пресою.
- 6. Облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять.
Ресурсна кімната – це спеціально обладнаний освітній простір. Спеціально організований освітній процес, спрямований на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дитини, групи дітей з особливими освітніми потребами. Спеціально організований освітній простір дає змогу кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити освітній і особистісний потенціал та подолати бар’єри соціалізації.
-
Організація простору в ресурсній кімнаті відбувається завдяки розділенню його на зони: навчально-пізнавальна та побутово-практична.
Простір побутово-практичної зони обладнується кухнею та їдальнею. У цій зоні діти здобувають і засвоюють навички самообслуговування, які допоможуть їм адаптуватися та інтегруватися у суспільство.
До навчально-пізнавальної зони відноситься:
- робоче місце педагога,
- індивідуальні місця для навчання (парти),
- місце для групових та індивідуальних занять,
- сенсорний куток,
- ігрова зона.
Немає коментарів:
Дописати коментар